Наша школа , як і все на нашій землі, має своюцікаву і нелегку історію , пронизану таємницями життя і припорошену пилом років . У 20-х роках неподалік від центру села була відкрита 4- річна школа , а у 30– х біля церкви було збудовано нову семирічну Троїцьку школу . Таку назву вона дістала в честь свята , на яке була відкрита—Святої Трійці . Великі її вікна усміхалися золотим променям сонця . Привітно зустрічала і відправляла школярів у великий світ . На жаль , з тих часів збереглися лиш два клени , що вітали усіх біля входу , сад і туман загадковості , який огорнув все довкола . На чолі школи стояли порядні , добрі люди—подружжя Починайків : Федір Матвійович (викладач іноземної мови і директор) і Софія Пилипівна (вчителька математики). Про їх чуйність і батьківську теплоту до сьогодні з повагою згадують колишні учні , яким зараз уже за 70 .
Ластівками летіли роки… Осіннього вересневого дня 1959 року у центрі села зібралося багато людей , святково одягнених школярів з букетами в руках . Разом із святом Першого Дзвоника урочисто відкривали нову школу , - храм науки , який протягом багатьох років пломенів смолоскипом мудрості для своїх вихованців . Першим директором нової 8-річної школи став Вовченко Андрій Степанович. Початок 80-х років залишив сумний слід в історії нашої школи . В 1983 році вона перестала діяти . Про цей час згадує колишня вчителька Сватюк Майя Григорівна : "Село ніби вимерло . Не чути дитячого сміху , не спішать зграйками до школи діти . В Будинку культури нема концертів . Сумний був час...”
1 вересня 1985 року двері рідної школи знов відчинилися . Шкільне життя ввійшло в свою колію . Новий директор Паламар Іван Васильович порушив питання про зведення нової 9 річної загальноосвітньої школи . Збудували її на кошти колгоспу і в 1987 році відкрили. Майбутнє сьогоднішньої школи знаходиться в руках молодого , сповненого творчих ідей педагогічного колективу.
Історія школи не закінчується . Вона живе давніми традиціями , примножуючи і збагачуючи їх. Кожного 1 вересня бере під своє тепле крило суцвіття дитячих душ і плекає їх , ростить , виводячи на широку дорогу життя.
